Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (11) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Крімер Б$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Крімер Б. О. Демографічні результати запровадження допомоги при народженні дитини [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 1. - С. 37-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2013_1_6 Досліджено вплив запровадження допомоги у разі народження дитини на тенденції народжуваності за сучасних умов. Розглянуто зміни у перебігу процесів народжуваності в період після запровадження допомоги та суттєвого збільшення її розміру, вплив допомоги у разі народження на зменшення майнової нерівності, соціологічний вимір впливу допомоги на дітородні орієнтації. | ||
| 2. | 
Крімер Б. О. Соцільна інтеграція осіб літнього віку в Україні як складова політики "активного старіння" [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Соціально-трудові відносини: теорія та практика . - 2014. - № 2. - С. 445-450. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2014_2_67 | ||
| 3. |
Крімер Б. О. Вплив на народжуваність воєнних конфліктів останніх десятиліть у країнах Європи [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 1. - С. 126-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2015_1_13 Досліджено вплив збройних конфліктів на народжуваність за сучасних умов. Проаналізовано наслідки конфліктів останніх десятиліть у розвинутих країнах, розглянуто можливості змін динаміки та структури народжуваності під впливом воєнних дій на території України, обгрунтовано шляхи мінімізації негативних наслідків конфлікту. | ||
| 4. |
Курило І. О. Народжуваність та материнство в Україні: регіональний аспект [Електронний ресурс] / І. О. Курило, С. Ю. Аксьонова, Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2016. - № 1. - С. 65-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2016_1_8 Неоднозначність динаміки народжуваності останніми роками після десятирічного періоду її підвищення в Україні актуалізує питання вивчення сучасних регіональних особливостей дітородної активності та факторів, що їх детермінують. Науково-практичний інтерес становить також побудова інтегративних індикаторів умов материнства для оцінки підгрунтя, на якому формуються регіональний рівень та динаміка дітородної активності, задля визначення повноти реалізації дітородних орієнтацій та виявлення проблемних регіонів, ситуація в яких потребує першочергової уваги. З цією метою запропоновано регіональний індекс материнства, для побудови якого використано 17 показників (як стимуляторів, так і дестимуляторів), які об'єднані у чотири блоки. Виходячи із вітчизняної специфіки, акцент зроблено на економічних факторах, які детермінують становище жінки-матері, при цьому враховано також комплекс показників, що відображають соціально-демографічне середовище у регіонах, стан здоров'я жінок та особливості становища дітей. За результатами аналізу регіональних індексів материнства виділено три типологічні групи областей України за умовами материнства: західні регіони з найвищими індексами материнства завдяки кращому стану здоров'я матерів, становищу дітей та більш сприятливому соціально-демографічному середовищу; пояс областей центральної України та частина південних регіонів країни із середніми показниками індексу материнства; пояс південно-східних регіонів та окремих північних областей із найнижчими значеннями індексу переважно через негативний вплив соціально-демографічних та окремих економічних чинників. Порівняльний аналіз умов материнства за регіонами України на основі побудованих індексів за даними 2008 та 2013 років свідчить, що виявлені риси їх регіональної диференціації є досить сталими у часі. | ||
| 5. | 
Крімер Б. О. Фінансові інструменти сімейної політики України в контексті вдосконалення системи сприяння сім’ям з дітьми [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Економіка України. - 2016. - № 9. - С. 82-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2016_9_8 Сучасна сімейна політика - це широка сфера, вдосконалення якої потребує зміни багатьох складових соціальної політики. Єї пріоритети зводяться до благополуччя дітей, гендерної рівності, поєднання зайнятості та сімейного життя. Баланс між цими трьома пріоритетами й визначає диференціацію сімейної політики окремих країн. Підвищена бідність сімей з дітьми зумовлює наявність інструментів матеріальної підтримки, які сприймаються не стільки як видатки, скільки як інвестиції, які зменшують витрати країни в майбутньому. Найбільш поширена форма матеріальної підтримки - виплати: щомісячні платежі сім'ям з дітьми та одноразові гранти; загальноприйнятої схеми для них не існує. Грошові виплати є гнучким засобом боротьби з бідністю, особливо в умовах економічної кризи. Адресна допомога відіграє значну роль у сучасній політиці, крім того, її розвиток є виправданим в умовах кризи, проте повністю вона не замінює універсальну допомогу. Поряд з прямими виплатами активно використовуються податкові пільги та надання різних знижок. Дедалі більше зростає роль поєднання народження дитини та зайнятості батьків, зокрема, в розрізі розвитку сфери соціальних послуг з догляду за дитиною. Для України розвиток можливостей такого поєднання є вельми актуальним питанням, хоча нині воно сприймається менш гостро, ніж матеріальні проблеми батьків і питання житла. Для подолання дитячої бідності необхідно акцентувати увагу на самозабезпеченні сімей з дітьми та розвивати систему їх матеріальної підтримки. Оптимальним шляхом удосконалення сімейної політики України є комплекс заходів, що включає забезпечення зайнятості й матеріальної самодостатності батьків, необхідну матеріальну підтримку сімей з дітьми, вирішення проблеми наявності житла, надання відповідних послуг з догляду за дитиною, створення для сім'ї з дітьми сприятливого середовища в країні. | ||
| 6. | 
Крімер Б. О. Ефективність пронаталістських змін в соціальній політиці України [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Науковий вісник Чернівецького університету. Економіка. - 2014. - Вип. 710-711. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_ec_2014_710-711_11 | ||
| 7. |
Крімер Б. О. Трансформація народжуваності в Україні на ранніх етапах демографічного переходу [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 2. - С. 67-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2018_2_7 Проаналізовано перебіг демографічного переходу населення України на ранніх етапах трансформаційного періоду - в кінці XIX - першій половині XX ст. Вивчення демографічних процесів в Україні того періоду завжди обмежувалось відсутністю достатньої статистичної інформації, приналежністю території сучасної України до різних держав, впливом на демографічний розвиток соціальних катаклізмів. Завдання роботи - розвинути уявлення щодо трансформаційних змін у народжуваності населення України наприкінці XIX - першій половині XX ст. з використанням новітніх даних. Статистичною базою для дослідження є реконструйовані суцільні ряди демографічної динаміки України 1897 - 2013 рр., створені в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, які вперше дозволяють грунтовно проаналізувати перебіг народжуваності в період 1897 - 1949 рр. Досліджено трансформацію народжуваності населення України в контексті теоретичних рамок концепції демографічного переходу та в порівнянні з перебігом трансформацій народжуваності в розвинутих країнах Європи, охарактеризовано вікові особливості та міжпоселенську диференціацію народжуваності трансформаційного періоду, досліджено вплив на народжуваність соціальних катаклізмів першої половини XX ст. Від кінця XIX до середини XX ст. в Україні відбулись: значне скорочення показників дитячої смертності, значне зниження інтенсивності народжуваності, практично нівелювалась міжпоселенська диференціація показників демографічного розвитку. Поряд зі слідуванням загальносвітовому процесу демографічного переходу, народжуваність населення України віддзеркалювала впливи перипетій вітчизняної історії, що сформувало певні відмінності від інших країн Європи. Визначено специфічні риси трансформації народжуваності населення України на тлі розвинутих країн - високі значення інтенсивності народжуваності перед початком демографічного переходу, значний вплив соціальних катаклізмів на перебіг демографічного переходу (в тому числі - унікальних, не характерних для інших країн), швидше ніж у країнах Європи формування сучасного типу відтворення населення, відсутність чітко вираженого "бебі-буму". | ||
| 8. |
Крімер Б. О. Політика сприяння одиноким батькам: сучасний стан та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 2. - С. 39-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2019_2_5 | ||
| 9. |
Крімер Б. О. Особливості сімейної політики у великих містах в умовах демографічного переходу [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 1. - С. 19-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2021_1_4 Розглянуто розвиток сімейної політики у метрополісах України у взаємозв'язку з процесами трансформації відтворення населення в умовах другого демографічного переходу. Демографічні трансформації обумовлюють виклики: поширення вразливості окремих категорій сімей з дітьми - однобатьківських сімей, багатодітних сімей, а також загострення проблем поєднання народження дитини та зайнятості, доступності житла, сприятливості середовища для народження дитини. Мета роботи - проаналізувати особливості трансформацій народжуваності у метрополісах України та визначити спричинені ними виклики, розглянути сучасні практики функціонування сімейної політики в розвинутих країнах Європи, сформулювати висновки щодо розвитку сімейної політики у метрополісах України. Використано масив статистичних індикаторів, сформований за матеріалами Державної служби статистики України, Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD Family Database), Євростату (Eurostat). Особливості інтенсивності та вікової моделі народжуваності у великих містах вивчались за допомогою аналізу тривалих динамічних рядів. Для визначення вагомості окремих чинників народжуваності в умовах сучасної України використано кореляційний аналіз. Вивчення сімейної політики та формування рекомендацій здійснено за допомогою історичної аналогії та системного підхо ду. Новизна полягає у підтвердженні відповідності трансформації відтворення населення у великих містах України загальноєвропейським процесам та формуванні візії розвитку сімейної політики у великих містах-метрополісах України на основі вивчення досвіду реалізації сімейної політики в країнах Європи. У великих містах-метрополісах інтенсивніше відбувається постаріння материнства, поширення позашлюбної народжуваності; в той же час інтенсивність народжуваності може бути більшою або меншою в порівнянні з країною загалом. Підтверджено зв'язок інтенсивності народжуваності з охопленням дітей дошкільними закладами. Пріоритетними сферами розвитку сімей ної політики в умовах великого міста є розвиток сфери послуг з догляду за дитиною, сприяння зайнятості батьків, формування ефективної системи відпусток, сприяння доступності житла, поширення гендерної рівності. | ||
| 10. |
Крімер Б. О. Послуги з догляду за дитиною як складова сімейної політики у великому місті [Електронний ресурс] / Б. О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2022. - № 2. - С. 78-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2022_2_7 Пошук балансу між зайнятістю та сімейним життям у наш час є значним викликом для сімей з дітьми, а відтак й одним з головних питань сімейної політики, надзвичайно актуальним для великих міст. Доступність якісного догляду за дітьми, особливо для дітей віком до 3 років, має вирішальне значення для участі батьків на ринку праці, зменшує ризики бідності для сімей з дітьми та має позитивний вплив на народжуваність. Ця робота виконана в руслі викладеної у попередніх публікаціях ідеї про виняткову важливість сфери послуг з догляду за дитиною в умовах сучасних великих міст й в контексті подібності процесів народжуваності у великих містах України та у великих містах інших країн Європи. Мета публікації - аналіз сфери послуг з догляду за дитиною в розвинених країнах і в Україні, визначення основних проблем розвитку та пошук шляхів удосконалення сімейної політики України на рівні великих міст через вивчення розвитку сфери дошкільних закладів в інших країнах та містах. Використано методи наукового дослідження: порівняння, аналізу, узагальнення та індукції, залучено елементи графічного аналізу. Вивчення сімейної політики розвинених країн, її ефективності й можливості застосування в Україні здійснено за допомогою історичної аналогії та системного підходу, для формулювання висновків - абстрактно-логічного методу. Новизна полягає у вивченні функціонування сфери послуг з догляду за дитиною в контексті демографічного розвитку великих міст, та у формулюванні бачення розвитку сімейної політики України в цьому контексті й на основі вивчення досвіду реалізації сімейної політики в країнах Європи, зокрема у великих містах. У великих містах України, на тлі відносно низького охоплення послугами з догляду за дитиною, гострою залишається проблема перевантаження дошкільних закладів. Охоплення дітей дошкільними закладами в Україні помітно нижче ніж у більшості країн Європи, особливо щодо дітей віком до двох років, де відсутня помітна динаміка до зростання. Актуальними проблемами у великих містах є низький рівень якості послуг з догляду за дитиною, незручність для батьків та низький рівень оплати персоналу. Серед корисного досвіду розвитку сімейної політики у великих містах розвинених країн слід виділити: сприяння збільшенню кількості доступних місць у дошкільних закладах (зокрема, для дітей віком до трьох років), цільова фінансова підтримка або зниження податкового навантаження для сімей з дітьми при використанні послуг з догляду за дитиною, більш широка підтримка вразливих груп сімей із дітьми, розвиток сфери індивідуального догляду за дітьми. Важливим є комплексність сімейної політики - поєднання розвитку сфери дошкільних закладів з іншими інструментами матеріальної підтримки та сприяння зайнятості батьків, а також із просування практичної гендерної рівності та подолання "подвійного навантаження" для працюючих матерів. | ||
| 11. |
Крімер Б. Сімейна політика в повоєнних умовах: висновки для України [Електронний ресурс] / Б. Крімер // Демографія та соціальна економіка. - 2023. - № 4. - С. 3-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2023_4_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |